ДЕЗІНФЕКЦІЯ В САЛОНАХ КРАСИ

2745

ДЕЗІНФЕКЦІЯ В САЛОНАХ КРАСИ

В обліку затрати на дезінфекцію потраплять до загальновиробничих витрат.

Дезінфекції в салонах краси бути!

Вимоги проводити дезінфекцію в перукарнях (салонах краси) прописані в Державних санітар­них правилах та нормах для перукарень різних типів (ДСПіН 2.2.2.022-99). затверджених поста­новою першого заступника Головного державно­го санітарного лікаря України від 25.03.99 р. № 22. Зокрема, у п. 1.1 згадано­го нормативу зазначено, що ці норми призначено для адміністрацій перукарень різних типів, праців­ників перукарень, співробітників проектно-конс­трукторських організацій, відділів охорони праці й техніки безпеки, профспілкових працівників, а також спеціалістів санепідстанцій та лікуваль­но-профілактичних установ. Відповідальність за дотримання вимог санітарно-протиепідемічного режиму традиційно лягає на плечі керівників пе­рукарень (див. п. 1.4 Правил № 22).

Звертаємо вашу увагу, що меблі, підлоги, сті­ни та стелі всіх приміщень перукарні повинні бути доступними для санітарної обробки (воло­гого прибирання) і дезінфекції (п.п. 2.9.3.2 та 3.5 Правил № 22). Робоче місце для манікюру облад­нують спеціальним манікюрним столом, робоча поверхня якого повинна бути зроблена з воло­гостійкого матеріалу, що витримує багаторазо­ву дезінфекцію (п. 4.6 Правил № 22). А от кос­метологічний кабінет облаштовують приладами для проведення дезінфекції та стерилізації (п. 4.8 Правил № 22). Усе обладнання косметологічних кабінетів повинно мати позитивний висновок Державної санітарно-гігієнічної експертизи.

Коли та чим проводять дезінфекцію

Незаперечна істина — перед процедурами з кожним новим відвідувачем майстер повинен ви­мити руки з милом, а його нігті мають бути зраз­ком для наслідування (п.7.1 Правил №22). Ретельно стежити за своїм виглядом — обов’язок співробітників (п.7.24 Правил №22).

Що стосується комплектів інструментів, то їх повинно бути щонайменше два — для почергового знезараження (п. 7.2 Правил № 22). Зберігають їх у спеціально відведеному місці біля робочого столу або ж у шафі майстра в побутовій кімнаті (звісно, якщо така у Вас існує). Інструменти після кожного використання підлягають обов’язковому знезаражуванню дезінфектантами, що обзавели­ся позитивним висновком Державної санітарно-гігієнічної експертизи, механічному очищенню, промиванню водою і настільній стерилізації (п. 7.7 Правил № 22).

Стершйзатор — обов’язковіш атрибут кожного, хто поважає себе та закони салону краси. Для прове­дення стерилізаційної обробки припустимі стерилізатори, що працюють за методом ультрафіолетової, термічної, ультразву­кової або комбінованої стерилізації. Окрім того, дозволено використовувати засоби, призначені для стерилізації інструмен­тарію (п. 7.3 Правил №22).

Усі приміщення салону краси (перукарні) до початку або після закінчення роботи підлягають щоденному ретельному вологому прибиранню із застосуванням дезінфектантів. Крім того, не забу­вайте протягом робочого дня проводити дезінфек­цію і поточне прибирання поверхонь, до яких до­тикаються відвідувачі (ручки дверей, ручки крісел, раковини для миття волосся, полиці робочих місць тощо). Що стосується загального прибирання всіх приміщень та дезінфекції, то їх слід проводити мінімум раз на місяць. Найчастіше для такого тоталу виділяють одну зміну, під час якої двері для відвідувачів зачиняють.

Власне чим прово­дити дезінфекцію. Для цього зазирнемо в п. 7.4 Правил № 22. Там указано, що для проведення дезінфекції приміщень та інструментарію доз­волено брати в роботу дезінфекційні засоби, які мають позитивний висновок Державної санітар­но-гігієнічної експертизи. При цьому їх слід за­стосовувати виключно відповідно до методичних вказівок. А при розрахунку процентного співвідношення і часу експозиції звіряються з інструк­цією щодо застосування відповідного препарату. Крім того, добро дано на використання так званих засобів «два в одному», тобто призначених для од­ночасної дезінфекції і стерилізації. Однак, знову-таки, у цих препаратів також повинен бути пози­тивний висновок Державної санітарно-гігієнічної експертизи.

На сьогодні вся продукція (товари), речовини, матеріали використання, передача або збут яких може завдати шкоди здоров’ю людей, повинні отримати позитивний висновок Державної сані­тарно-епідеміологічної експертизи (ст. 11 Закону України «Про забезпечення санітарно­го та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.94 р.№ 4004-ХІІ та п. 3.2 Порядку проведен­ня державної санітарно-епідеміологічної експер­тизи, затвердженого наказом МОЗ України від 09.10.2000 р.№247). А отже, придбані в перевіре­ному супермаркеті чи в надійного постачальника дезінфікуючі засоби, швидше за все, матимуть по­зитивний висновок Державної санітарно-гігієніч­ної експертизи. Для самоперевірки зазирайте до Офіційного витягу з Державного реєстру дезін­фекційних засобів станом на певну дату. Наразі актуальний той, що діє з 14.11.11 р. — див. http:// www.moz.gov.ua/ua/portal/dli_vitygl2.html.

Норми витрат дезінфекційних засобів

Перше, що приходить на згадку, це радянські нормативи, за якими витрачалися типові на той час дезінфекційні засоби. Але сьогодні прогрес пішов вперед семимильними кроками й важкува­то буде знайти людей, які, наприклад, для миття підлоги в перукарні використовують соду.

Тому йдемо таким шляхом. За основу беремо при­писи п. 74 Правил № 22, у якому чітко зазначено: дезінсекційні засоби слід застосовувати виключно відповідно до їх методичних вказівок та інструк­ції застосування конкретного препарату. А отже, слід застосовувати ті норми витрат препаратів, які прописані в інструкціях чи методичних вказівках до них. Це найоптимальніший варіант, оскільки не потребує від салону краси додаткових зусиль.

Коли ж таких даних немає на упаковці препа­рату, то за ними варто звернутися до виробни­ка чи імпортера. На підставі отриманої відповіді (з розшифровкою по цифрам) варто видати наказ (розпорядження) по підприємству, у якому чітко прописати норми витрат дезінсекційних засобів. Із наказом є сенс ознайомити весь персонал, який відповідає за дезінфекцію та стерилізацію в салоні краси (перукарні).

І якщо вже жодним документом обзавестися не вдасться, пропонуємо вдатися до списання деззасобів за власно сформованими нормами. Цей метод досить точний, оскільки базуватиметься на фактичному витрачанні матеріалів. Однак є в ньо­го й недоліки: слід попрацювати над дослідженням норм списання, а потім відстоювати їх правдивість при перевірках.

Облік витрат на дезінфекцію

Документування. Будь-який рух запасів на під­приємстві слід документувати. Не виняток і вико­ристання дезінфекційних засобів. Для фіксуван­ня їх використання пропонуємо завести окремий Журнал (відомість) використання дезінфекційних препаратів. Типової форми такого документа не­має, але ніщо не заважає Вам її сформувати само­стійно. Бажано в Журналі передбачити реквізити, притаманні первинці (п. 2.7 Положення про доку­ментальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.95 р. № 88, далі — Положення № 88). Зо осно­ву беріть ст. 9 Закону України » Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.0799 р. № 996-ХІУ та п. 2.4 Положення № 88. Саме за цим документом і варто раз у звітний період списувати на витрати використані дезінфекційні засоби.

Облік. Придбані дезінфікуючі засоби пока­зують по Дт субрахунку 209 «Інші матеріали» за первісною вартістю. У міру витрачання їхню вартість списують до загальновиробничих ви­трат (п.п. 15.9 та 16 П(С)БО 16 «Витрати»), адже віднестиїх до конкретних послуг у принципі не можливо. Тобто роблять кореспонденцію Дт 91 «Загальновиробничі витрати» Кт209.

Відповідно, такі витрати будуть ураховані при розрахунку об’єкта обкладення податком на прибу­ток згідно з р. III Податкового кодексу України.