Експедирування

406
экспедитор-нерезидент
экспедитор-нерезидент

Експедирування

Якщо місце постачання послуг збігається з місцем реєстрації постачальника-нерезидента, крім операцій зазначених у п.п. 186.2, 186.3 ПКУ,  то замовнику (отримувачу )послуг не потрібно нараховувати податкові зобов’язання за ст. 208 ПКУ, компенсуючи експедитору вартість фрахту*, — це не об’єкт обкладення ПДВ.

*фрахт — обумовлена договором плата за виконання перевезення вантажу.

І навпаки, на винагороду експедитора-нерезидента замовник повинен нарахувати зобов’язання в розмірі 20%, оскільки місце постачання транспортно-експедиторських послуг прив’язано до місця реєстрації замовника.

Підпункт «г» пп. 141.4.1, пп. 141.4.4 ПКУ вимагає від резидента, який виплачує доходи нерезиденту у вигляді фрахту, утримувати з нього податок у розмірі 6% за рахунок такої виплати. Але ми виплачуваємо винагороду не по договору перевезення, а по договору експедирування, ці договори не можна ототожнювати. Тому замоник не зобов’язаний сплачувати податок на фрахт.

Можна застосовувати положення міжнародного договору. Для цього необхідно отримати довідку від експедитора-нерезидента, яка звільняє покупця від утримання податку на фрахт за п. 141.4 ПКУ. А її відсутність позбавляє його такого права.

Умови міжнародного договору потрібно читати дуже уважно. Наприклад, у Китаї є деякі адміністративні райони зі своїми, відмінним від  Китайської Народної Республіки, законодавчим полем (Гонконг, Макао, Тайвань) і фіскали можуть не визнати право на застосування угоди під час перевірки.