Постановою № 1066(1), що набрала чинності з 17.03.2017 р., Кабмін скасував «радянські» норми природного убутку на багато видів продукції.

На жаль, суб’єктам господарювання не запропоновано нічого іншого натомість, а це може призвести до серйозних наслідків.

Отже, розбиратимемося. Які норми скасували Скасовані норми природного убутку наведено у Переліку(2), з яким зацікавленим особам має сенс ознайомитися докладніше. У межах цієї статті немає можливості перерахувати скасовані нормативно-правові акти, тому обмежимося лише списком видів продукції, на які було встановлено норми природного убутку (бою, втрат).

Отже, з 17.03.2017 р. на території України вони не застосовуються щодо таких видів продукції:

-нові та обігові пляшки;

-медикаменти на аптечних складах;

-нафтопродукти;

-азбестоцементні вироби;

-облицювальні матеріали та плити декоративні з природного каменю;

-керамічна та силікатна цегла і камінь;

-вироби з ніздрюватого бетону;

-пісок кварцевий і боксит агломерований; сировина мінеральна, формувальні та абразивні матеріали (графіт, каолін, тальк, борошно вапнякове (доломітове), боксит агломерований);

-чавунні та сталеві емальовані ванни і мийки;

-сировина у вигляді макулатури та склобою;

-хімічна продукція;

-натуральні та синтетичні запашні речовини і ефірні олії;

-рослинна танідоносна сировина (кора вербова, кора ялинова, кора модрини, корені тарану, деревина дуба);

-дубильна кора;

-окремі види сільськогосподарської продукції (коренеплоди цукрового буряка, маточного цукрового буряка, насіння цукрового буряка, тютюнова і махоркова сировина);

-зерно, продукти його переробки, насіння трав, корми трав’яні, штучно висушені, та насіння олійних культур;

-свіжа картопля;

-м’ясо і субпродукти птиці та кролів;

-сіль кухонна.

Скасовані норми застосовувалися для різних цілей, і далі ми розглянемо головні.

Облік пального у платників акцизного податку Платникам акцизного податку (учасникам СЕА РП(4)) насамперед варто звернути увагу на скасування Постанови № 40(5). У ній наводилися норми природного убутку нафтопродуктів при їх прийманні, зберіганні, відпуску і транспортуванні. Саме на них є посилання в частині визначення норм природного убутку нафтопродуктів у п.13.13 чинної Інструкції № 281(6). Орієнтувалися на Постанову № 40 і податківці (див., наприклад, листи ДФС від 14.09.2016 р. № 20085/6/99-99-15-03-03-15(7), від 16.11.2016 р. № 24716/6/99-99-15-03-03-15).

Зауважимо, що у платників акцизного податку цим податком не оподатковується пальне, втрачене внаслідок природних причин (пп.«б» пп.216.3 ст.216 ПКУ). На такі втрати оформлюється акцизна накладна з типом причини «4». І донедавна «природні» втрати визначалися на підставі скасованої Постанови № 40, оскільки КМУ, якому було доручено ними зайнятися, досі нічого не зробив. Що слід робити в такій невизначеній ситуації, можуть роз’яснити лише офіційні органи. Формально з 17.03.2017 р. платники вже не мають права оформляти акцизні накладні з типом причи-ни «4». І усі втрати пального у відсутності чинного документа, що регламентує норми природного убутку, потрапляють до категорії понаднормативних.

Отже, на такі втрати треба оформити акцизну накладну з типом причини «5» і підвести їх під оподаткування акцизним податком? Зрозуміло, ця ситуація абсолютно ненормальна, тому з цього питання ми рекомендуємо отримати письмову індивідуальну податкову консультацію на підставі ст.52 ПКУ.

Приймання продукції від постачальників Природним убутком продукції вважають зменшення її кількості (маси) внаслідок природної зміни біологічних або фізико-хімічних властивостей при збереженні якісних характеристик. У разі виявлення нестач, встановлених нормами природного убутку, під час приймання продукції претензії постачальникам і перевізникам не пред’являються, оскільки такі відхилення не свідчать про неналежне виконання договірних умов. З цієї причини не оформлюють акти про нестачі товару і не проводять коригування в документах на оприбуткування товару. Водночас у разі виявлення понаднормативних нестач, коли продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право (ч.1 ст.670 ЦКУ): вимагати передачі кількості товару, якого бракує; відмовитися від передачі товару і його оплати; якщо товар оплачений, вимагати повернення грошей.

Виявлені понаднормативні нестачі фіксують документально, зокрема, при перевезенні вантажів: залізницею оформлюють комерційний акт за формою ГУ-22 (додаток 1 до Правил № 334(8)), а при проведенні експертизи — акт експертизи; автомобільним транспортом — складають акт за формою, наведеною у додатку № 4 до Правил № 363(9) та акт експертизи у разі її проведення. З п.25 Інструкції № П-6(10) випливає, що крім цих документів необхідно скласти також документ, який фіксує факт понаднормативної нестачі вантажовідправником. Його форму регулює договір, за відсутності в ньому особливих умов — складається акт про нестачу продукції.

Отже, до скасування норм убутку втрати продукції у визначених в них межах спрощували процедуру їх приймання і впливали на облік у покупця і постачальника (про облік — далі). Зрозуміло, що затверджені норми убутку особливо в радянські часи не брали «зі стелі» — вони були обґрунтовані відповідними розрахунками. І що ж тепер?

Виходить, що будь-які втрати, у тому числі викликані природними умовами, вважатимуться понаднормативними? На думку автора, це нелогічно і неправильно. Врегулювати взаємовідносини з постачальниками з цього питання можна так. Насамперед, з огляду на ч.1 ст.687 ЦКУ, відповідно до якої перевірка дотримання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару і інших умов, здійснюється у випадках і в порядку, ВСТАНОВЛЕНИХ ДОГОВОРОМ або актами цивільного законодавства. У зв’язку з цим у договорах купівлі-продажу і перевезення можна навести окрему специфікацію, в якій перерахувати норми природного убутку (бою, втрат), розраховані на основі скасованих нормативних документів. Тоді можна стверджувати, що сторони домовилися про розміри нормативних розбіжностей, в частині яких претензії про нестачу до постачальника і перевізника не пред’являються. Щоправда, тут є один нюанс. Навряд чи такі умови пощастить зазначити у договорі з великим перевізником, зокрема, із залізницею, оскільки видачу вантажу залізницею отримувачу регламентують Правила № 644(11). Нестача: відповідальність винних осіб Нестачу продукції, що зберігається на підприємстві, виявляють за результатами інвентаризації. При цьому порядок стягнення шкоди залежить від того, «вписується» нестача в установлені норми убутку чи ні. Природний убуток продукції списують за фактом на підставі розрахунку списання, на що зверталася увага в листі Мінекономрозвитку від 20.10.2014 р. № 3501-06/36416-07.

Але якщо при цьому виявлено понаднормативні нестачі (наприклад, природний убуток виник через недотримання правил зберігання тієї чи іншої продукції), то можна говорити про наявність правопорушення, відповідальність за яке встановлюється в адміністративному або навіть кримінальному порядку.

Розмір завданої шкоди визначають за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку, з огляду на балансову вартість (собівартість) матеріальних цінностей (ст.1353 КЗпП). За загальними правилами у разі заподіяння працівником матеріальної шкоди до нього застосовують обмежену матеріальну відповідальність (ст.130, 132, 133 КЗпП). Це означає, що працівник відшкодовує шкоду, заподіяну підприємству під час виконання трудових обов’язків, лише в межах такої шкоди, але не більш ніж свій середній місячний заробіток.

Суму шкоди, яка перевищує цей розмір, працівник не відшкодовує. В деяких випадках (вони зазначені у ст.134 КЗпП) до працівника застосовують повну матеріальну відповідальність. А якщо працівник заперечує свою провину в заподіянні шкоди, роботодавець протягом року з дня виявлення шкоди може звернутися із позовом до суду (ст.136 КЗпП).

Звісно, що працівник може не погодитися з тим, що він має компенсувати шкоду в межах норм природного убутку, які скасовані та за формальною ознакою в законодавстві відсутні. Такі спори доведеться вирішувати у суді. І суди найімовірніше визнають неправомірним стягнення з працівника шкоди у межах старих норм природного убутку — зупинити фізичні причини втрати маси картоплі через усушку чи зменшення обсягу пального унаслідок випаровування працівник не в змозі.

Аби уникнути конфліктних ситуацій радимо встановити на підприємстві розпорядженням (наказом) норми природного убутку на продукцію, зазначену в скасованих нормативах, все-таки ґрунтуючись на них. Такий документ матиме статус локального нормативного акта, що діє на підприємстві. Податковий облік Мабуть, одне з головних питань, яке виникає у бухгалтерів після скасування норм, пов’язано з подальшим веденням податкового обліку. Нагадаємо його основні правила. Стосовно податку на прибуток коригування фінансового результату при списанні нестач у межах норм природного убутку не проводяться. Усі платники показують в обліку такі операції винятково за бухгалтерськими правилами. На облік ПДВ нестачі товарів у межах норм природного убутку також не впливають, оскільки зміна кількості товарів у цьому випадку обумовлена об’єктивними причинами, які виникають у процесі провадження господарської діяльності платника податків. Такий підхід підтверджують і податківці в роз’ясненні, розміщеному в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР), категорія 101.02.

Якщо нестачу в межах норм природного убутку було виявлено на етапі приймання продукції від постачальника, розрахунок коригування до раніше оформленої податкової накладної постачальник не складає (оскільки постачальник не задіяний в отриманні товарів, прийнятих з нестачею у межах норм природного убутку).

Тут слід зважати на те, що підсумкова вартість придбаних товарів не змінюється (просто зменшується кількість товару з одночасним збільшенням його ціни). Покупець у таких випадках зазвичай оформлює бухгалтерську довідку з поясненням причини відхилень вартості й кількості товарів, зазначених у податковій накладній, від первісної вартості та кількості оприбуткованих товарів.

А ось понаднормативні нестачі тягнуть за собою податкові наслідки в частині обліку ПДВ (у обліку з податку на прибуток їх відображають за бухгалтерськими правилами і жодних коригувань не здійснюють). У податковому обліку ПДВ покупець на загальних підставах показує податковий кредит зважаючи на загальну вартість товарів, зазначених у податковій накладній (п.198.1—198.3 ст.198 ПКУ). У періоді виявлення нестачі покупець зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ на підставі пп.«г» п.198.5 ст.198 ПКУ, оскільки придбані товари не використовуватимуться в його господарській діяльності. На цьому наполягають і податківці в роз’ясненні, розміщеному в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР), категорія 101.02. Отже, якщо підприємство не домовиться із постачальником (під час приймання товару) та/або не встановить нормативів природного убутку локальним нормативним актом, усі нестачі вважатимуться понаднормативними, що вплине і на податковий облік.

Джерело: http://www.buhgalteria.com.ua/

Від себе додамо, що спеціалісти в податковій про дане скасування не знають!)

Платникам акцизного податку з реалізації пального потрібно користуватись Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, що затверджена Наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв’язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України від 20.05.2008 за № 281/171/578/155 та зараєстрована в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 р. за № 805/15496.

Дана інструкція стане у нагоді імпортерам, коли вони паливо будуть відправляти залізницею одразу на зберігання!