Виправлення помилок в податкових накладних

6224

Виправлення помилок в податкових накладних

Запропонована Мінфіном методика виправлення помилок, не пов’язаних зі зміною кількості та/або вартості товарів/послуг доволі стисла та складається лише із двох правил:

1) виправлення помилки відбувається через складання розрахунку коригування, у якому зазначаються виправлені дані (абз. 5 п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 22.09.2014 р. №957 (у редакції наказу Мінфіну від 14.11.2014 р. № 1129), далі — ПОРЯДОК №957);

2) заборонено виправляти дату складання податкової накладної та її порядковий номер (абз. 6 п. 21  ПОРЯДОК №957).

На жаль, така стислість не пояснює, як практично заповнити розрахунок коригування. У коментованому листі контролери роз’яснили деякі практичні моменти. Але торкнулися вони лише виправлення даних заголовної частини податкової накладної, розділивши їх на дві категорії:

  1. виправлення індивідуального податкового номера покупця (далі — ІПН);
  2. виправлення в інших реквізитах.

Розпочнімо із другої категорії.

За допомогою розрахунку коригування можна виправляти й помилки в податкових накладних, складених до 01.01.2015 р.

Виправлення даних заголовної частини податкової накладної (окрім ІПН покупця)

Для виправлення помилки до розрахунку коригування заносяться всі реквізити податкової накладної (правильні — повторюються, а помилковий — заповнюється правильно). Водночас графи 1–13 таблиці лишаються пустими. Як ми й передбачали, дані в зареєстрованій податковій накладній просто підміняються інформацією з розрахунку коригування.

Виправлення ІПН покупця

Для виправлення такої помилки податківці пропонують складати два розрахунки коригування:

1. Першим розрахунком коригування повністю сторнується обсяг операцій («…обсяг операції з постачання товарів/послуг та інші показники табличної частини заповнюються зі знаком «-»…»), але ІПН зазначається помилковий — такий, як і в податковій накладній. Цей розрахунок коригування реєструє особа, ІПН якої помилково вказали в податковій накладній;

2. Другий розрахунок коригування заповнюється вже із правильним ІПН покупця, а показники із таблиці зазначаються зі знаком «+».

Проте навіть за таких пояснень є додаткові запитання до заповнення табличної частини, адже чітко не вказано, які саме колонки заповнювати. Дослівно дотримуючись рекомендацій контролерів, сторнувати, а потім «реанімувати» потрібно обсяг операції «…та інші показники табличної частини…». Вважаємо, сторнування краще відображати через графи для коригування кількості (6–7).

Виправлення ІПН покупця двома шляхами, очевидно, пов’язано з тим, що ідентифікація платника в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) відбувається саме за індивідуальним податковим номером. Чомусь контролери не приділили уваги коригуванню ІПН продавця. Нині всі податкові накладні складаються лише в електронній формі, тож помилковий ІПН продавця просто не дозволить зареєструвати таку податкову накладну. У разі якщо ІПН належатиме іншому підприємству, система порівняє його з електронним підписом і не пропустить такої податкової накладної. А якщо ІПН не належатиме жодному підприємству — система повідомить про відсутність такого платника в базі платників ПДВ. Але як бути з накладними до 01.01.2015 р., складеними на паперових носіях? Адже нині помилки в них також можна виправляти розрахунком коригування.

Виправлення даних у таблиці податкової накладної

Не поодинокі випадки, коли помилка виявляється в найменуванні номенклатури чи коду УКТ ЗЕД товару. На жаль, виправленню цієї помилки контролери не приділили уваги. На практиці роблять так: у розрахунку коригування в одному рядку дублюють рядок із помилковою назвою товару чи коду УКТ ЗЕД, але зі знаком «мінус» у графі 6 «зміна кількості, об’єму, обсягу (-) (+)», а в другому рядку вказують правильну номенклатуру (та/або код УКТ ЗЕД) із тими самими сумами кількості (знак «+»), ціни й обсягу без ПДВ товару (послуги).

Дещо бентежить той факт, що насправді змін у кількості товарів/послуг не відбулося й начебто чіпати графу «Коригування кількості» підстав немає. Утім на прикладі виправлення ІПН покупця бачимо, що контролери самі знехтували цим нюансом. Так би мовити — заради справи. Тож чому б і в цій ситуації не скористатись аналогічним прийомом. Причину коригування  можна назвати «Помилка у номенклатурі товарів» чи «Помилка коду УКТ ЗЕД».

Виправлення дати й номера податкової накладної

Цю помилку виправити неможливо, бо такі реквізити заборонено виправляти. Але, у разі якщо податкову накладну виправити неможливо, потрібно виправляти ситуацію. Стосовно номера ситуація простіша, оскільки згідно з п. 5  ПОРЯДОК №957 облік (нумерація) складених податкових накладних ведеться платником ПДВ у довільній формі й порядку. Тобто, навіть якщо номер поставлено не по порядку, це не вважається помилкою, претензій із боку контролерів не має виникнути.

Складніше, коли дата накладної не відповідає факту виникнення податкового зобов’язання. Перше, що потрібно зробити, — виписати накладну із правильною датою, але вже з іншим номером. Та після цього в ЄРПН залишається продубльована (неправильна) податкова накладна. До 01.01.2015 р. контролери в Узагальнюючій консультації, затвердженій наказом ДПСУ від 16.02.2012 р. №127, наголошували:

«Якщо показники документа, вказані платником при його реєстрації в Єдиному реєстрі, не відповідають тим, що містяться у податковій накладній, такий документ не може бути виключений із Єдиного реєстру та не може бути підставою для формування податкового кредиту покупцем. При цьому платник має право зареєструвати в Єдиному реєстрі правильно оформлену податкову накладну, яка підлягає включенню до реєстрів виданих та отриманих податкових накладних та відображенню в деклараціях контрагентів».

Хоча ситуація з ЄРПН змінилася, та все ж пропонуємо частково скористатися методом від контролерів для виправлення ІПН. Тобто після виписки правильної податкової накладної необхідно скласти розрахунок коригування, повністю відсторнувавши обсяги операцій  помилкової податкової накладної.

Можливо, у податківців і виникатимуть запитання стосовно цього. Але, ми вважаємо, це краще, ніж пояснювати, чому сума податкових зобов’язань у декларації менша за суму в ЄРПН.

Хто реєструє розрахунок коригування

Першоджерело цього запитання закладено в постанові КМУ «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» від 16.10.2014 р. №569 та продубльовано в ПОРЯДКУ №957 і Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою КМУ від 29.12.2010 р. №1246 (далі — Порядок №1246). Ідеться про розподіл функції реєстрації розрахунків коригування між постачальником і покупцем. Згадували про це й контролери в листі ДФСУ від 19.01.2015 р. № 1403/7/99-99-19-03-01-17.

Розрахунки коригування до податкових накладних, складених до 01.01.2015 р.

Для таких коригувань контролери склали ось який алгоритм:

  • для податкових накладних, які не підлягали реєстрації в ЄРПН і після коригування сума ПДВ у яких не перевищить 10 тис.грн, розрахунок коригування не реєструється в ЄРПН і може складатися в паперовій(!) формі;
  • для податкових накладних, які не підлягали реєстрації в ЄРПН і після коригування сума ПДВ у яких перевищить 10 тис.грн, розрахунок коригування  реєструється в ЄРПН постачальником товарів/послуг після складання та реєстрації власне податкової накладної.

Саме ці правила були в ПОРЯДКУ №1246 до внесення змін постановою КМУ від 30.01.2015 р. №20. На нашу думку, таке нехтування нині чинними правилами недопустиме. У п. 22 ПОРЯДКУ №957 чітко сказано, що з 01.02.2015 р. усі (абсолютно всі!) розрахунки коригування підлягають реєстрації в ЄРПН. І про паперові носії також потрібно забути, адже ПКУ в редакціях із 01.01.2015 р. навіть не згадує подібного формату.

Вважаємо, у будь-якому разі під час складання розрахунку коригування до податкової накладної, складеної до 01.02.2015 р. (як січневих накладних поточного року, так і попередніх років з урахуванням строків давності зі ст. 102 ПКУ), потрібно користуватися лише електронними формами. І за умови якщо податкову накладну не було зареєстровано в ЄРПН — обов’язково попередньо її складати й реєструвати в ЄРПН.

Розрахунок коригування до податкових накладних з січня 2015 року

У  Листі ДФС України від 17.02.2015 №5292/7/99-99-19-03-02-17 «Про податок на додану вартість»  (надалі — Лист) нічого не мовиться про розрахунки коригувань до податкових накладних, складених у січні 2015 року. Як ми вже зазначали, причиною слугуватиме, що контролери не врахували останніх змін у ПОРЯДКУ №957 і ПОРЯДКУ №1246. Тож механізм складання коригувань аналогічний до податкових накладних, складених до 01.01.2015 р.

Розрахунки коригування до податкової накладної з помилкою в ІПН покупця

Під час коригування ІПН покупця (пам’ятаємо, що в такому випадку складають два розрахунки коригування) розрахунок коригування на повне сторнування обсягу постачання реєструє платник ПДВ, ІПН якого помилково було вписано до такої податкової накладної. Тобто йдеться про особу, яка жодним чином не пов’язана із цим постачанням і помилково стала учасником процесу. Складає цей розрахунок коригування постачальник і надсилає такій особіДругий розрахунок коригування  реєструє сам постачальник (у ньому вказується правильний ІПН і «відновлюються» обсяги постачань).

Розрахунки коригування по податкових накладних, складених до 01.02.2015 р., реєструють лише постачальники (п. 22 ПОРЯДКУ №957). Тобто якщо виправлятиметься ІПН у податковій накладній, складеній до 01.02.2015 р., — розрахунок коригування повинен реєструвати постачальник.

Проте контролери в листі чомусь мовлять, що це правило стосується лише податкових накладних, складених до 01.01.2015 р. Мабуть, вони забули, що до п. 22 ПОРЯДКУ №957 було винесено зміни. Сподіваємося, це не позначиться на реєстрації  платниками розрахунків коригувань.