Зміни до Податкового кодексу України та інших нормативних актів з 2016 року

2446

Зміни до Податкового кодексу України та інших нормативних актів з 2016 року

Президентом було підписано 31 грудня 2015 року, «під ялинку»,  Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році».

Дуже багато було галасу навколо змін до Податкового кодексу, проте повністю не підтримали жоден з запропонованих проектів. Отже, ознайомимо вас з основними змінами…

Акцизний податок

В наступному році вводить електронне адміністрування акцизного податку. Буде створено Єдиний реєстр акцизних накладних — реєстр відомостей щодо акцизних накладних, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками акцизного податку електронними документами.

Виписувати акцизні податкові накладні повинні всі платники акцизного податку.

Здійснення суб’єктом господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому цим Кодексом, — тягнуть за собою накладання штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального. Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше, ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.

Порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних/ розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі:

2 відсотків від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених в таких акцизних накладних/розрахунках коригування, — у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

10 відсотків від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених в таких акцизних накладних/розрахунках коригування, — у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

20 відсотків від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених в таких акцизних накладних/розрахунках коригування, — у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

30 відсотків від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених в таких акцизних накладних/розрахунках коригування, — у разі порушення терміну реєстрації від 61 до 90 календарних днів;

40 відсотків від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених в таких акцизних накладних/розрахунках коригування, — у разі порушення терміну реєстрації на 91 і більше календарних днів.

Відсутність з вини платника акцизного податку реєстрації акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних/розрахунку коригування протягом більш ніж 120 календарних днів, наступних за датою, на яку платник податку зобов’язаний скласти акцизну накладну/розрахунок коригування, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, на які платник податку зобов’язаний скласти  таку акцизну накладну/розрахунок коригування.

Сума акцизного визначається за ставкою, що встановлена на дату реалізації пального, та курсом НБУ, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація пального.

Вивезення пального з території акцизного складу або транспортування такої продукції без відмітки представника контролюючого органу на товарно-транспортній накладній про погодження відпуску тягнуть за собою накладання штрафу — 200 відсотків вартості вивезеної або транспортованої продукції, але не менше 15000 гривень.

Платник податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Платник податку зобов’язаний скласти акцизну накладну на обсяги пального втраченого, як в межах, так і понад встановлені норми втрат, зіпсованого, знищеного, включаючи випадки внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального. В акцизній накладній зазначаються в окремих полях такі обов’язкові реквізити:

а) порядковий номер акцизної накладної;

б) дата складання акцизної накладної;

в) повна або скорочена назва юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник акцизного податку, — особи, що реалізує пальне;

г) код ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) особи, що реалізує пальне та отримувача пального;

ґ) повна або скорочена назва юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податків, — отримувача пального;

д) код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД;

е) опис пального;

є) обсяг пального в літрах, приведених до t 15 оС.

Зареєструвати акцизну накладну потрібно протягом 15 календарних днів від дати складання.

Платник податку має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування, а також коригування до заявок на поповнення обсягу залишку пального в Єдиному реєстрі акцизних накладних на обсяг реалізованого пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (ΣАНакл), обчислений за такою формулою:

ΣАНакл = ΣАНаклОтр + ΣАМитн + ΣЗаявкиПоповн — ΣКоригЗаявкиПопов– ΣНаклВид — ΣВтрат,

де:

ΣАНаклОтр – загальний  обсяг пального за отриманими платником податку акцизними накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та розрахунками коригування до них таких акцизних накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

ΣАМитн — загальний обсяг пального, ввезеного на митну територію України, оформленого належним чином митними деклараціями, з якого сплачено акцизний податок;

ΣЗаявкиПоповн — загальний обсяг пального за оформленими та зареєстрованими в системі електронного адміністрування реалізації пального заявками на поповнення обсягу залишку  пального, із списанням з облікових карток грошових коштів сплаченого акцизного податку в бюджет, рівних сумі акцизного податку для відповідного обсягу пального;

ΣКоригЗаявкиПопов — загальний обсяг пального за оформленими та зареєстрованими в системі електронного адміністрування реалізації пального коригуваннями до заявок на поповнення обсягу залишку пального, за якими зменшується попередньо збільшений обсяг залишку пального;

ΣАНаклВид — загальний  обсяг пального за виданими платником податку акцизними накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та розрахунками коригування до таких акцизних накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

ΣВтрат — загальний обсяг пального втраченого, як в межах, так і понад встановлені норми втрат,  зіпсованого, знищеного, включаючи випадки внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального, що засвідчені відповідним актом втрати, зіпсуття чи знищення пального.

Протягом 20 календарних днів, починаючи з 1 липня 2016 року, платник податку зобов’язаний подати контролюючому органу акт проведення інвентаризації обсягів залишку пального, станом на початок дня  1 липня 2016 року із зазначенням адрес об’єктів, на яких зберігаються відповідні обсяги залишків пального, перелік резервуарів, в яких зберігаються обсяги залишку пального з їх технічними параметрами (фізична місткість, що відповідає технічним паспортам), правовстановлюючі документи на відповідні об’єкти та документи, що засвідчують правові підстави експлуатації таких об’єктів. Зазначені у такому акті інвентаризації обсяги залишку пального контролюючий орган враховує у формулі, визначеній пунктом 232.3 статті 232 цього Кодексу, як обсяг, на який платник податку має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування в системі електронного адміністрування реалізації пального.

Форма акта проведення інвентаризації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Отже, адміністрування акцизного податку дуже схоже на адміністрування ПДВ. Тільки інша формула розрахунку реєстраційного ліміту, інша форма накладної та період, протягом якого за акцизною накладною можна зменшувати зобов’язання зі сплати акцизного податку (при умові, що накладна була вчасно зареєстрована та не містить помилок).

 

Податок на додану вартість

Сума акцизного податку більше не входить до бази оподаткування ПДВ. При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи із звичайної ціни).

Повернути надміру сплачені грошові зобов’язання з податку на додану вартість можна  виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Виключено пункт, згідно з яким не мали права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:

  • були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);
  • мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Введено можливість скаржитись на недобросовісних постачальників в разі ненадання чи надання з порушенням правил заповнення податкової або акцизної накладної. Це в свою чергу послугує приводом для перевірки у постачальника-«порушника».

Допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, виявлених контролюючим органом за результатами документальної позапланової виїзної перевірки, проведеної за заявою покупця, тягне за собою накладення на платника податку — продавця штрафу у розмірі 170 гривень та зобов’язання виправити такі помилки.

Невиконання після закінчення терміну, встановленого пунктом 56.3 статті 56 цього Кодексу, узгодженого податкового повідомлення-рішення про виправлення платником податків-продавцем зазначених в абзаці першому цього пункту помилок, тягне за собою накладення на такого платника податку штрафу у розмірі:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, — у разі невиправлення помилок протягом 15 календарних днів;

20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, — у разі невиправлення помилок від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, — у разі невиправлення помилок від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, — у разі невиправлення помилок від 61 до  90 календарних днів;

50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, — у разі невиправлення помилок від 91 до 120 календарних днів;

60 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, — у разі невиправлення помилок від 121 до 150 календарних днів;

70 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, — у разі невиправлення помилок від 151 до 180 календарних днів;

100 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, — у разі невиправлення помилок після спливу 181 календарного дня.

Трохи змінилась формула розрахунку суми реєстраційного ліміту, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування. Було добавлено показник ΣОвердрафт — сума середньомісячного розміру сум податку, які за останні 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником — сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування.

Тепер формула виглядає таким чином:

∑Накл = ∑НаклОтр + ∑Митн + ∑ПопРах + ΣОвердрафт — ∑НаклВид — ∑Відшкод — ∑Перевищ

Змінено спецрежим для аграріїв: спецрежим для виробників молока та ВРХ у співвідношені 80% на 20% (частина залишається на спецрахунках, а частина платиться в бюджет), для виробників свинини – 50% на 50% та для виробників зернових та технічних культур у співвідношені 15% на 85%.

Всі операції з постачання сільгосппродукції підлягають оподаткуванню податком на додану вартість.

Відмінено пільги з оподаткування ПДВ (відтепер ІТ-компанії, кінотеатри та багато інших сплачуть ПДВ з усіх операцій).

Заборонено контролюючим органам скасовувати суми податкового кредиту за формальними ознаками: податковий кредит може бути скасовано виключно у разі виявлення помилки в ІПН платника або якщо його податковий кредит сформовано по неоподаткованих операціях.

Отже, змінено спецрежим для аграріїв. Відсутність платника по місцю «прописки» більше не буде причиною для анулювання реєстрації платником ПДВ. В розрахунок реєстраційного ліміту додали ще один показник. Зменшено кількість причин згідно з якими може бути скасовано податковий кредит.

 

Податок на прибуток підприємств

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім:

  • виробників сільськогосподарської продукції, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року.

Для цілей оподаткування податком на прибуток до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50 відсотків загальної суми доходу

У разі коли особа ставиться на облік контролюючим органом як платник податку протягом податкового (звітного) періоду, перший податковий (звітний) період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду;

Якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) періоду), останнім податковим (звітним) періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації.

Річний податковий (звітний) період встановлюється для наступних платників податку:

а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

б) виробників сільськогосподарської продукції;

в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за попередній річний звітний (податковий) період, не  перевищує 20 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, зменшується на суму нарахованого за звітний період податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Якщо платник податку на прибуток у звітному періоді не отримав прибутку, або сума податку на прибуток менша ніж сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, залишок суми такого податку, не врахований у зменшення податку на прибуток поточного періоду, не переноситься на зменшення податку на прибуток наступних податкових  (звітних) періодів.

Починаючи з 1 січня 2016 року щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств не сплачуються.

Платники податку на прибуток підприємств сплачують до 31 грудня 2016 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за три квартали 2016 року.

Розрахунок такого авансового внеску подається платником податку у податковій декларації за три квартали 2016 року. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов’язань.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу.

Сума отриманої поворотної фінансової допомоги, що залишилась неповерненою на 01 січня 2015 року, від осіб, які не були  платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які мали пільги з цього податку зменшує фінансовий результат до оподаткування того податкового періоду, в якому платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала.

Порадували законотворчі і тим, що платники податків, у яких сума сплаченого податку на додану вартість становить не менше п’яти відсотків від задекларованого доходу за звітний період (для юридичних осіб), або сума сплачених податків  — не менше п’яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період (для самозайнятих осіб), будуть включатися до плану-графіку перевірок не частіше одного разу на три роки.

 

Податок на доходи фізичних осіб

Цей податок не зазнав значних змін. Встановлено єдину ставку ПДФО в розмірі 18%. Для дивідендів залишилось все без змін – ставка 5%.

Ставка 15% залишилась для пенсій та сум довічного грошового утримання.

Також з 2016 року фізичним особам не потрібно подавати податкову декларацію за результатами податкового (звітного) року якщо протягом такого податкового (звітного) року оподатковувані доходи нараховувалися (виплачувалися, надавалися) у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами одночасно двома або більше податковими агентами і при цьому загальна річна сума таких оподатковуваних доходів перевищує сто двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.

Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат кожного календарного кварталу, та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.

Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується.

 

Податок на нерухоме майно

Збільшено ставку податку з 2% до 3% однієї мінімальної зарплати, встановленої на перше січня звітного року, за 1 квадратний метр.

Введено норму, згідно якої, за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, в тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи — платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. м. (для квартири) та/або 500 кв. м. (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» — «г» цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

 

Транспортний податок

Даний податок також зазнав змін.

Відтепер об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою  Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі,  року випуску, типу двигуна, об’єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля та розміщується на його офіційному веб-сайті.

У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року, податок сплачується за період  з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) 5 років.

 

Спрощена система оподаткування

Тут майже все залишилось без змін. Тільки для третьої групи єдиного податку підвищили ставку з 2% до 3% (для платників ПДВ), з 4% до 5% (для неплатників ПДВ) та зменшили розмір доходу, що дозволяє перебувати на спрощеній системі оподаткування,  з 20 млн. грн. до 5 млн. грн. на рік.

Забігаючи наперед, повідомимо, що ставка ЄСВ для підприємців тепер становить 22%, тобто обов’язковий внесок буде становити 22% мінімальної зарплати.

Збільшився розмір ставок для четвертої групи єдиного податку в 1,8 рази та скасували на 2016 рік застосування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі для визначення бази оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи.
Єдиний соціальний внесок

Єдиний внесок встановлюється у розмірі 22 відсотків до бази нарахування єдиного внеску.

Максимальна база для нарахування ставновить 25 мінімальних зарплат (до 01.01.2016 — 17 мінзарплат).

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовуюеться до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

У зв’язку із зменшенням податкового навантаження на фонд оплати праці до нас звертались керівники декількох організацій для прорахунку розміру збільшення окладів співробітникам, щоб сума витрат на податки при цьому не змінилась, можемо сказати, що розмір на який можна збільшити зарплату залежить від класу ризику, що встановлений виходячи з основного виду діяльності підприємства, проте оклад можна збільшити, приблизно на 40% від поточного.

Ще хочемо додати, що в цьому році востаннє будемо подавати Відомість розподілу чисельності працівників до ФСС з ТВП (до 25 січня поточного року за минулий), тому, що більше не буде розподілу ставок згідно з класом ризику, дану норму виключено з Закону про ЄСВ.

Будемо чекати роз’яснень як це все відтворити на практиці від наших «світлих» голів, що творять дані зміни в Законодавстві!