Обчислюємо лікарняні у 2015 році

20785

Обчислюємо лікарняні у 2015 році

Лі­карняні нараховують лише за наявності ЛН. Для працівника за основним місцем роботи, — це оригінал, для сумісника — копія, засвідчена підписом керівника і печаткою за ос­новним місцем роботи. Оплаті підлягає і ЛН із позначкою «дублікат» — його працівнику мо­жуть видати в разі втрати лікарняного (на під­ставі довідки з роботи, що за період тимчасової непрацездатності виплата допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю не здійснювалася).

Жоден інший документ (у т.ч. довідка про ві­зит до лікаря, довідка про період хвороби пра­цівника) не може бути підставою для нараху­вання матзабезпечення.

Якщо йдеться про лікарняні у зв’язку з нещасним випадком на виробництві або профзахворюванням, то, крім ЛН, знадо­биться акт про нещасний випадок (акт розсліду­вання хронічного професійного захворювання) встановленої форми. Важливо: лікарняні випла­чують лише на одному місці роботи — де став­ся нещасний випадок, хоча в розрахунок беруть зарплату за всіма місцями роботи.

 

ПРАЦІВНИК ПРИНІС ЛИСТОК НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ

Листок непрацездатності по­трапляє до відділу кадрів. Там заповнюються два перші розділи на зворотному боці цього доку­мента. Тут необхідно здійснити такі записи:

  • вказати період відсутності працівника та зазначити неробочі дні в цьому періоді;
  • підкреслити пільгову категорію — якщо працівник належить до кола осіб, які мають пра­во на 100%-вий розмір лікарняних незалежно від стажу. Коли йдеться про пільговика, не зазначе­ного в бланку (почесний донор, особа, віднесена до жертв нацистських переслідувань), то цю ка­тегорію радимо вписати поруч у вільному місці. Якщо в людини посвідчення 4 категорії чорнобильця — відмітку ставити не потрібно, бо з 01.01.15 р. пільги для таких осіб немає (але якщо страховий випадок настав ще до 01.01.15 р., то відмітка потріб­на).
  •  позначити страховий стаж на дату настання непрацездатності (важливо для лікарняних, не пов’язаних і з нещасним випадком, і профзахво­рюванням). Важливо, що нинішній бланк містить стару градацію тривалості стажу і не вра­ховує цьогорічних нововведень. Тож якщо стаж невеликий, не достатньо просто підкреслити «до 5 років» — поряд вказуємо: «до З років» або «від 3 до 5 років», або точний стаж. Далі ЛН передають на розгляд комісії (уповно­важеного) із соцстрахування на підприємстві.

Комісія із соцстрахування вирі­шує: призначати матзабезпечен­ня чи відмовити.

Така комісія повинна бути на кожному під­приємстві (установі, організації), де трудиться більше 15 найманих осіб. Якщо ж їх кількість не перевищує 15 осіб, то призначають уповно­важеного із соцстрахування. Саме комісія (уповноважений) вирішує — оплачувати конкретний ЛН чи ні. Такі повноваження їм дає ч. З ст. ЗО Закону № 1105.

Основні аспекти, на які треба зважати ко­місії (уповноважено­му), вирішуючи долю лікарняних.

  1. Видавати лікарняний листок можуть тільки особи, зазначені в пп.пп. 1.4.1 —1.4.5 Інструкції про ЛН. Серед них- лікуючі лікарі приватних закладів охорони здоров’я, а також лікарі, які займаються медпрактикою як підприємці. А в яких закладах не можуть оформляти цей документ, уточнює п. 1.5 Інструкції про ЛН.
  2. ЛН має бути оформлений із дотриманням вимог Інструкції № 532.
  3. Лікарняні виплачують у випадках і за пе­ріоди, що визначені в ст. 22 Закону № 1105 та в Інструкції про ЛН.
  4. Якщо в ЛН є відмітка про порушення ре­жиму (стоїть дата з підписом лікаря й у графіт»Примітка» — його вид),то працівник втрачає пра­во на допомогу з тимчасової непрацездатності почи­наючи з дня порушення на визначений комісією чи уповноваженим строк (ч. 2 ст. 23 Закону № 1105).
  1. Допомогу по тимчасовій непрацездатності не надають (ч. 1 ст. 23 Закону № 1105):
  • за період перебування у відпустці без збере­ження зарплати, творчій чи навчальній відпустці;
  • якщо особа травмувалася або захворіла при вчиненні нею злочину;
  • у разі навмисного заподіяння шкоди своє­му здоров’ю з метою ухилення від роботи або симуляції хвороби;
  • за час перебу­вання під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;
  • за час приму­сового лікування, призначеного за постановою суду;
  •  якщо захво­рювання або трав­ма є наслідком алко­гольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних із таким сп’янінням.
  1. ЛН для догляду за хво­рою дитиною не видають на період, протягом якого мати (інша особа, яка доглядає дитину) перебуває в щоріч­ній (основній та додатковій), навчальній, творчій відпустці, відпустці без збе­реження зарплати або для догляду за дитиною до 3-х років (ч. 6 ст. 22 Закону № 1105, п. 3.11 Інструкції про ЛН).

Для винесення висновку члени комісії (уповноважений) мають ретельно вивчити об­ставини страхового випадку. Рі­шення має фігурувати в протоколі (фор­ма—у додатку до Положення № 25). Якщо воно позитивне, то в бланку лікарняного пот­рібно проставити відсоток оплати залежно від страхового стажу та кількість днів, що підляга­ють оплаті. Якщо в призначенні відмовляють, то в ЛН потрібно вписати причину.

«Прийнятий до оплати» лікар­няний листок потрапляє в бух­галтерію.

  1. Якщо розрахунок середнього заробітку про­водиться автоматизовано, то розділ «Довідка про заробітну плату» можна не заповняти.  Достатньо додати до ЛН розрахунок (роздруків­ку), засвідчений підписами керівника й головно­го бухгалтера та печаткою (абз. З п. 22 Порядку № 1266).
  2. Розділ «Належить до виплати» також мож­на не заповняти — лист Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 23.07.10 р. № 04-06/К-272з-378. Але при цьому, доданий розрахунок має бути оформлений ана­логічно ЛН та засвідчений підписом керівника й головного бухгалтера та печаткою.

ВИЗНАЧАЄМО СУМУ ЛІКАРНЯНИХ: ОСНОВНІ ПРАВИЛА

Загальний принцип такий: кожен невідпрацьований робочий день, що припадає на період непрацездатності, потрібно оплатити в розмірі середньоденного заробітку. Причому, якщо стра­ховий стаж працівника не перевищив 8 років, середній заробіток для оплати лікарняного по­трібно скоригувати на певний відсоток.

РОБОЧІ ДНІ, НЕВІДПРАЦЬОВАНІ ЧЕРЕЗ ХВОРОБУ

Дні, що припадають на перші 5 ка­лендарних днів непрацездатності, підприємство оплачує за власний рахунок, за період із 6-го календар­ного дня виплачують допомогу, профінансовану за рахунок коштів Фонду соцстрахування.

Випадки, за яких лікарняні обчислюють за спецправилами.

Лікарняні обчислюють за кален­дарними, а не робочими днями, якщо (абз. З п. 14 Порядку № 1266): — робочий час працівника не піддається точному обліку з огляду на особливості умов праці;

— працівник розподіляє робочий час на свій розсуд (робота вдома, страхові агенти тощо).

Тобто фактично йдеться про осіб із ненормованим робочим днем.

Отже, для таких працівників лікарняні ра­хують так: визначають середній заробіток за один календарний день, коригують на відсо­ток страхового стажу й одержаний результат множать на число календарних днів непраце­здатності.

Період непрацездатності оплачу­ють не за середньоденною а за середньогодинною зарплатою в таких ви­падках (п. 15 Порядку № 1266):

  • облік робочого часу ведеться в годинах (точніше — якщо працю оплачують за годин­ними тарифними ставками);
  • встановлено підсумований облік робочо­го часу;
  • у розрахунковому періоді, за який обчислю­ють середній заробіток, або в періоді, що підля гає оплаті, був неповний робочий день (докладне про обчислення лікарняних у такому випадку — в одному з наступних номерів нашої газети).

Лікарняні в названих ситуаціях знаходять множенням середнього динного заробітку (скоригова ного на % страхового стажу) на кількість робочих годин, які за графіком роботи мав відпрацювати співробітник у період своєї непрацездатності.

Додаткові правила визначення лікарняних

ф 1. Якщо в працівника протягом останніх 12 місяців перед настанням страхового  випадку не налічується сумарно 6 міся­ців страхового стажу, то сума лікарняних у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру мінзарплати, встановленої в місяці на­стання страхового випадку (п. 1 ч. 4 ст. 19 Закону № 1105). Нагадуємо, що в січні — листопаді 2015 року мінімалка дорівнює 1218 гри, у грудні 2015 року — 1378 грн.

ОБЧИСЛЮЄМО СЕРЕДНІЙ ЗАРОБІТОК

В окремих ситуаціях розрахунок лікарняних базується на середньо-годинній зарплаті (якщо погодинна оплата, підсумований облік чи неповний час), її знахо­дять діленням нарахованої в розрахунковому періоді зарплати на кількість годин, відпрацьо­ваних особою у розрахунковому періоді.

Середню зарплату за один календар­ний день (для осіб із ненормованим робочим днем) визначають діленням нарахованої в розрахунко­вому періоді зарплати на кількість календарних днів у розрахунковому періоді, без урахування днів тимчасової непрацездатності, декретної відпустки та відпустки для догляду за дитиною.

* обмежен­ня: середньоденна (середньогодинна) зарплата не може перевищувати максимальну величину для сплати єдиного внеску в розрахунку на один день (годину) — абз. 5 п. 14 Порядку № 1266. Цей ліміт обчислюють діленням максимальної вели­чини для стягнення єдиного внеску, що діє в ос­танньому місяці розрахункового періоду, на:

  • норму робочого часу (у днях чи годинах) в останньому місяці розрахункового періоду — якщо це середня зарплата за один робочий день чи одну годину відповідно;
  • середньомісячну кількість календарних днів — 30,44 — якщо йдеться про середню зар­плату за один календарний день.

Обов’язково потрібно правильно визначити розрахунковий період.

Як визначають розрахунковий період

У загальному випадку розра­хунковим періодом є 6 пов­них календарних місяців, а для сезонних праців­ників — 12 календарних місяців, що передували місяцю настання страхового випадку (абз. 1 та 4 п. 4 Порядку № 1266).

Якщо перед місяцем настан­ня непрацездатності немає шести повних місяців роботи, то за розрахун­ковий період беруть наявні повні календарні місяці (п. 5 Порядку № 1266).

Місяць вважається повним і потрап­ляє до розрахункового періоду, якщо трудові відносини тривали весь його календарний період. Тож, якщо людину при­йняли на роботу не з першого календарного дня місяця (навіть якщо день прийому — перший робочий), то цей місяць не включа­ють до розрахункового періоду. Такий підхід підтверджено й у листі Мінпраці України від 16.12.08 р. № 621/18/99-08.

Якщо перед хворобою немає жодного повного календар­ного місяця, то за розрахунковий період беруть увесь час, відпрацьований працівником на під­приємстві перед настанням страхового випадку (абз. 1 п. 6 Порядку № 1266).

Якщо в розрахунковий пе­ріод потрапляє місяць, у якому не відпрацьовано жодного дня через тимчасову непрацездатність, декретну відпустку або відпустку по догляду за дитиною, то такий місяць викидають із розрахунку (абз. 5 п. 4 Порядку № 1266). Значить, якщо в такому міся­ці й була зарплатна виплата, то її не включаємо до розрахунку.

Сумісникам лікарняні об­числюють виходячи з розра­хункового періоду за основним місцем роботи.

Розрахунковий період визначають відштовхуючись від дати настання страхового випадку — дати, якою відкрито первинний ЛН. Тобто при надхо­дженні листка-продовження розрахунковий період наново не визначають, такий лікар­няний оплачують за тим самим середнім заробітком, що й первинний листок.

Як обчислити середню зарплату, коли немає розрахункового періоду або коли в ньому немає заробітку з поважних причин

Ідеться про такі випадки:

  1. Якщо людина захворіла в перший же день роботи.
  2. Якщо в розрахунковому періоді взагалі не було заробітку з таких поважних причин, як тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами чи відпустка для до­гляду за дитиною.

Для обох ситуацій  передбачено однакове рішення: середній заробіток слід обчислювати виходячи з тарифної ставки (по­садового окладу) працівника (п. 10, абз. 8 п. 14 Порядку № 1266). А саме:

  • якщо потрібно визначити середню зарпла­ту за один календарний день, то місячну тариф­ну ставку ділять на 30,44;
  • якщо шукають середню зарплату за один робочий день, то місячну тарифну ставку ді­лять на середньомісячну кількість робочих днів. А середньомісячну кількість робочих днів зна­ходять так: сумарне число робочих днів за ба­лансом робочого часу підприємства (структур­ного підрозділу) впродовж останніх шести міся­ців перед місяцем настання страхового випад­ку потрібно поділити на 6 (див. лист Мінпраці України від 01.08 р. № 9783/0/14-07/020).

Які виплати приймати до розрахунку середнього заробітку

Потрібно врахувати, що:

  • дохід відноситься до того місяця, у яко­му він нарахований (на який припадає згідно з розрахунковою відомістю). Те, за який період його нарахували та в якому періоді виплатили, на приналежність не впливає (актуально, зок­рема, для виробничих премій);
  • донараховану суму слід вважати доходом того місяця, у якому здійснили донарахування, а не місяця, за який робили виправлення. Про це говорили фахівці Мінпраці в листі від 07.13 р. № 380/18/99-13.

В розрахунок не потрапля­ють, зокрема, лікарняні, декретні, матдопомога ра­зового характеру, добові при відрядженнях.

Дохід має бути нара­ховано за відпрацьований час (п. 13 Порядку № 1266). Однак оплату простою, на думку фахівців Мінпраці, все ж потрібно брати до розрахунку (на це вони вка­зували в листі від 19.03.09 р. № 51/18/99-09).

З названої причини до розрахунку середньо­го заробітку за один робочий день (годину) не включають відпускні, компенсацію за невико­ристані відпустки, оплату донорського відпо­чинку, оплату за час виконання державних або громадських обов ‘язків.

Якщо ж визначають середню зарплату за один календарний день, то овище вказане правило не діє, (п. 13 Порядку № 1266). У таких випадках і відпускні, і донорські, і інші зарплатні виплати за не­відпрацьовании час потрапляють до розра­хунку.

Зарплатный дохід кожного місяця розрахункового періоду прийма­ють в обчислення лікарняних у ме­жах максимальної величини для стягнен­ня єдиного внеску (п. 9 Порядку № 1266).

Крім того, візьміть до відома наступну особ­ливість в урахуванні разових виплат. Якщо час­тину місяця особа не працювала з таких при­чин, як тимчасова непрацездатність, декретна відпустка чи відпустка для догляду за дитиною, то заохочувальні та компенсаційні виплати ра­зового характеру включають до розрахунку в сумі, пропорційній до відпрацьованого часу. До таких виплат належать, зокрема, річні премії, щорічні винагороди за вислугу років, премії за спеціальними системами преміювання відповід­но до рішень уряду, премії за виконання важ­ливих та особливо важливих завдань (пп. 2.3.2 Інструкції зі статистики зарплати).

На яку кількість днів ділити

Дні  відрядження до розрахунку включають. Якщо певна виплата до розрахунку не входить, то і дні, за які її нарахували, враховувати не потрібно, аякщо включаємо випла­ту — то й відповідні дні теж.  Оскільки ми включаємо в обчислення лікарняних оплату про­стою (за вказівкою Мінпраці), то і дні простою треба взяти в загальне число робочих днів.

Після того як обчислите середній заробіток  потрібно виконати  його розра­хований показник помножити на певний відсо­ток (див. формулу розрахунку лікарняних на стор. 22). Адже згідно зі ст. 24 Закону № 1105 лікарняні, не пов’язані з нещасним випадком на виробництві, обчислюють у певному відсо­тковому розмірі середнього заробітку.

ЛН, що засвідчує нещасний випа­док або профзахворювання, завж­ди оплачують у 100% розмірі — страховий стаж працівника ролі не грає.

Без урізання залишається середній заробі­ток і тих працівників, у яких більше 8 років страхового стажу, а також працівників-пільговиків.

Як ми вже згадували вище, з 01.01.15 р. діють нові відсоткові розміри, на які коригують середній заробіток, залежно від страхового стажу:

50% — якщо страховий стаж до 3 років;

60% — коли страховий стаж від 3 до 5 років;

70% — якщо страховий стаж від 5 до 8 років;

100% — при страховому стражі понад 8 років.

Зверніть увагу: якщо ЛН засвідчує страхо­вий випадок, що настав до 01.01.15 р., то при коригуванні потрібно керуватися старими показниками зі ст. 37 не чинного нині Закону № 2240:

  • 60% — якщо стаж до 5 років;
  • 80% — від 5 до 8 років;
  • 100% — понад 8 років.

Право на 100% розмір лікарняних, незалеж­но від стажу, мають такі категорії праців­ників:

1. Особи, віднесені до 1 — 3 категорій «інвалідів» постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи. А от працівнику з посвідченням чорнобильця 4 категорії лікар­няні тепер обчислюють за загальними пра­вилами — залежно від страхового стажу. Якщо ж ЛН такого чорнобильця за­свідчує страховий випадок, що стався ще у 2014 році, то право на 100% лікарняні за цим листком у нього буде.

  1. Один із батьків (особа, яка їх замі­нює), який доглядає хвору дитину віком до 14 років, потерпілу від Чорнобильської ка­тастрофи.
  2. Ветерани війни та особи, на яких поши­рюється дія Закону про статус ветеранів.
  3. Особи, віднесені до жертв нацистських пе­реслідувань за Законом № 1584.
  4. Донори, які мають право на пільгу за ст. 10 Закону про донорство.

Визначаючи відсоток страхового стажу, візь­міть до уваги таке:

  1. Страховий стаж визначають станом на день настання страхового випадку (це день, яким від­крито ЛН) й обчислюють у місяцях (ч. З ст. 21 Закону № 1105).
  2. Страховий стаж — це період, протягом якого особа підлягала страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі не менше ніж мінімальний страховий внесок (абз. 1 ч. 1 ст. 21 Закону № 1105). Мінімальний страховий внесок визначають як добуток мінімальної зарплати й розміру єдиного внес­ку на соціальне страхування, встановлених у відповідному місяці (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 1105).
  1. Періоди відпустки для догляду за дитиною до 3 років та отриман­ня виплат за окремими видами соціально­го страхування, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності), включа­ють до страхового стажу як періоди, за які сплачено страхові внески в мінімальному розмірі.
  1. Величину стажу, набутого працівником за період із 01.01.11 р. в інших страхувальників, визначають на підставі даних Держреєстру, на-
    даних працівником у вигляді довідки Пенсійного фонду України.

ПОРЯДОК ВИПЛАТИ ЛІКАРНЯНИХ

Працедавець оплачує за власний кошт період, що припадає на перші 5 календарних днів непрацездатності. Лікарняні, по­чинаючи з 6 дня непрацездатності, фінансує Фонд. У решті страхових випадків Фонд фінансує всю суму — з першого дня непрацездатності.

Строк виплати лікарняних — найближчий після дня призначення день, установлений для виплати зарплати (або авансу, або зарплати за другу половину місяця), — ч. 2 ст. 32 Закону № 1105. Та якщо свою частину лікарняних страхувальник однозначно має виплати в за­значений строк, то з фондівською допомогою найчастіше буде затримка. Адже працедавець зможе виплатити її працівнику не раніше, аніж Фонд перерахує йому відповідні кошти.

Як відбувається отримання фондівської частини лікарняних

У роботодавця має бути окре­мий поточний рахунок, відкри­тий спеціально для зарахування страхових кош­тів (ч. 2 ст. 34 Закону № 1105). Після того як комісія (уповно­важений) прийме рішення про призначення лікарняних, а бухгалтер зробить необхідні розрахунки й оформить зворотний бік ЛН. страхувальник має звернутися до Фонду із заявою-розрахунком (форма — у додатку до Порядку № 26). Заяву-розрахунок оформляють у двох примірниках: один подають до Фонду, а другий має зберігатися в страхувальника разом із документами, на підставі яких нарахували лі­карняні (п. 6 Порядку № 26).

Зауважте: у цьому документі замовляють нара­ховану суму без зменшення на обов’язкові утри­мання. На лицьовому боці заяви-розрахунку в таб­лиці вказують лише ту суму, що підлягає оплаті за кошт Фонду. У таблиці на зворотному боці в графі 9 за кожним працівником проставляють загальну суму лікарняних, а в графі 10 уточнюють, скільки з неї має фінансуватися коштом Фонду.

Конкретного терміну для подачі заяви-розра­хунку немає. Але затягувати не вар­то.

Фонд повинен перерахувати кошти на спецрахунок упродовж десяти робочих днів після одержання заяви-розрахунку (абз. З ч. 1 ст. 34 Закону № 1105).

Підприємство не може виплатити фондівську час­тину лікарняних зі своєї кишені і потім компен­сувати ці витрати зі спецрахунку. У будь-якому разі треба чекати кошти від Фонду, якою б три­валою не виявилась затримка.

Після надходження коштів на спецрахунок працедавець може або відразу виплатити їх працівнику, або ж за­чекати найближчого дня, встановленого для виплати зарплати.

Отримані на спецрахунок кошти можна використовувати лише на виплату матзабезпечення та на перерахування обов’язкових утримань із лікарняних (податку на доходи, єдиного внеску, військового збору).

ОПОДАТКУВАННЯ 

У першу чергу зауважимо: для всієї суми лі­карняних правила оподаткування однакові — як для частини, яку оплачує своїм коштом праце­давець, так і для допомоги, яку фінансує Фонд. Із лікарняних сплачують податок на доходи, єдиний соцвнесок та військовий збір.

Єдиний соцвнесок

Його і нараховують на лікарняні, і утримують із них. Подивимося, які ставки. 1. Ставки для нарахування на лікарняні.

Загальна ставка (для звичайних підприємств), окрім нарахування на лікарняні працівників-інвалідів, — 33,2%. Для лікарняних інвалідів, які працюють на підприємствах, установах, органі­заціях, — 8,4%.

Застосування знижувального коефіцієнта ставки нарахування єдиного внеску для лікарняних не передбачене — стосується тільки зар­плати й винагород за ЦПД.

  1. Ставка для утримання з лікарняних — 2% (незалежно від категорії працівників).

Зверніть увагу: якщо загальна сума доходів за місяць перевищує ліміт для сплати єдиного внес­ку, у першу чергу внесок стягують із зарплати, у другу — з винагороди за ЦПД, і в третю — з лі­карняних (див. пп. 2 п. 4.3 Інструкції № 455).

Лікарняні відображають у звіті за єдиним внеском (у таблиці 6) у тому місяці, у якому їх нарахували (окремо від інших доходів). Але при цьому суми, що припадають на різні місяці, фіксують окремими рядками, вказуючи період у реквізиті 11.

Податок на доходи

З метою обкладення податком на доходи лікар­няні вважають зарплатного виплатою (при такому підході контролери спираються на абз. З пп. 169.4.1 ПКУ). Значить, податок утримують за тими сами­ми правилами, що й для зарплати. А саме:

  • базою оподаткування є сума за мінусом ут­риманого єдиного внеску;
  • до лікарняних застосовують податкову соцпільгу (точніше на соцпільгу зменшують за­гальний зарплатний дохід — у складі зарплати й лікарняних). Але зважайте, що розмір лікарня­них ураховують у складі зарплатного заробіт­ку, порівнюючи з граничною величиною, що дає право на пільгу (за пп. 4.1 ПКУ).

Ставка податку загальна — 15% (20%). До речі, і при застосуванні шкали ставок, і при визначенні граничної величини для надання соцпільги лікар­няні слід розглядати як заробіток тих місяців, за які їх нараховано (абз. З пп. 169.4.1 ПКУ).

З 01.01.15 р. і лікарняні, і Зарплату шахтарів оподатковують за загальною ставкою, а пільгової 10%-вої ставки більше немає. У податковому розрахунку за ф. № 1ДФ лікар­няні показують з ознакою доходу «101».

Військовий збір

З лікарняних утримуємо не лише єдиний внесок і податок на доходи, а й військовий збір за став­кою 1,5%.  До 01.01.15 р. лікарняні теж б під прицілом військового збору як виплата, на хована у зв’язку з трудовими відносинами.
Розрахунки з працівниками за лікарняна проводять за субрахунком 663 «Розрахуі за іншими виплатами». А для відображеі розрахунків із Фондом за належними працівку виплатами використовують субрахунок і «Розрахунки з державними цільовими фондами». Свої витрати на лікарняні страхувальї відносить на витратний субрахунок 949 «Інші витрати операційної діяльності».

№ з/п Зміст операції Бухгалтерський облік
Дт Кт
1 Нараховано:
—оплату перших 5 днів непрацездатності 949 663
— допомогу з тимчасової непрацездатності за кошт Фонду 378 663
2 Нараховано єдиний внесок 949 651
3 Утримано єдиний внесок ( 2%) 663 651
4 Утримано податок на доходи* 663 641
LO Утримано військовий збір 663 642
6 Перераховано оплату перших 5 днів непрацездатностіна картрахунок працівника 663 311
7 Надійшли кошти від Фонду на спецрахунок 311/спец 378
8 Перераховано решту лікарняних на картрахунок працівника 663 311/спец

ДЕКРЕТНІ-2015

У період вагітності та по­логів держава забезпечує матерів матеріально. А роботодавець ще й надає в цей період оплачу­вану відпустку — декретну.

Декретна відпустка: кому та на підставі чого

Піти в декретну відпустку мають право лише особи, які:

  • перебувають у трудових відносинах із робо­тодавцем (ст. 2 Закону про відпустки);
  • беруть участь у загальнообов’язковому держсоцстрахуванні (тобто є застрахованими особами).

Такі громадяни вправі отримувати допомогу по вагітності та пологам за місцем їх роботи за рахунок Фонду страхування від непрацездат­ності (п. 1 ч. 2 ст. 15 Закону № 1105).

Засновники та громадяни, які вико­нують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, оформити декретну від­пустку не можуть. Такі особи мають право піти в декрет тільки в статусі найманого працівни­ка. Але допомогу по вагітності та пологах вони отримають, просто не від роботодавця, а від ор­ганів соцзахисту населення (ст. 7 Закону № 2811).

Декретна відпустка: тривалість залежить від категорії застрахованої особи

Тривалість відпустки по вагітності та поло­гах залежить від категорії застрахованої особи та певних нюансів страхового випадку (ст. 179 КЗпП, ст. 17 Закону про відпустки, ст. 25 Закону № 1105). Період відпустки визначає лікар і вка­зує його в листку непрацездатності. Останній — підстава для надання роботодавцем декретної відпустки працівнику.

У загальному випадку декретна відпустка три­ває 126 календарних днів (70 календарних днів до передбачуваного дня пологів та 56 — після пологів). У такому разі листок непрацездатності видають із 30 тижня вагітності жінки (абз. 2 ч. 1 ст. 25 Закону № 1105, п. 6.1 Інструкції про ЛН). Але певні категорії застрахованих осіб мають право на більш тривалу відпустку.

Жінкам, які не підлягають загальнообов’язковому держсоцстрахуванню, видають не лікарняний, а довідку ф. № 147/о (п. 6.6 Інструкції про ЛН).  На підставі цієї довід­ки вони мають право отримати матзабезпечення в органах соцзахисту населення.

Декретна відпустка: чорнобильцям 4 категорії з 01.01.15 р. на загальних підставах.

Декретна відпустка: як бути, якщо вона збігається з іншими неробочими періодами.

Буває, що початок відпустки по вагітності та пологах накладається на інші періоди відпочинку чи звільнення від трудових обов’язків працівника. У такому разі потріюно брати до уваги декретну відпустку: її не переносять і не відкла­дають.

  •   Декретна відпустка почалася, коли жінка перебувала на лікарняному.

У такому разі листок непрацездатності у зв’язку з хворобою закривають, а з дня настання декретної відпустки виписують новий лікарня­ний — у зв’язку з вагітністю та пологами (абз. 1 ч. З ст. 25 Закону № 1105).

Декретна відпустка почалася, коли працівця була в щорічній, творчій відпустці, від­пустці без збереження зарплати, додатковій навчальній відпустці.

Допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами надають із дня виник­нення права на декретну відпустку. Аби провес­ти перерахунок відпускних у зв’язку з вагітністю та пологами, роботодавцю слід перервати зазна­чені відпустки у зв’язку з наданням декретної (абз. 2 ч. З ст. 25 Закону № 1105).

            Декретна відпустка почалася, коли на під­приємстві був простій (не з вини працівника).

У цій ситуації відпустку жінці теж надають із дня виникнення в неї права на відпустку по вагітності та пологах (абз. 2 ч. З ст. 25 Закону № 1105).

І в такому разі допомогу по вагітності та пологах виплачують, незалежно від допо­моги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (абз. З ч. З ст. 25 Закону № 1105).І важливо, що в такому разі відпуст­ку для догляду за дитиною до трьох років не переривають.

Декретна відпустка почалася, коли жінка знаходилася у відпустці для догляду за дити­ною до трьох років.

В цьому випадку потрібно перервати відпустку по догляду за дитиною, та відправити у відпустку по вагітності та пологам. Дані дії підтверджуватимуться наказом керівника.

Декретна відпустка: який розмір допомоги по вагітності та пологах

Допомогу по вагітності та пологах застрахо­ваній особі надають у розмірі 100% середньої зарплати, незалежно від її страхового стаж\ (ч. 1 ст. 26 Закону № 1105). Середній заробі­ток для таких цілей обчислюють відповідно до Порядку № 1266.

При цьому сума декретних у розрахункуне повинна перевищувати максимальної бази нарахування єдино­го внеску (у періоді з 01.01.15 р. по 30.11.15 р. — 20706 грн, а з 01.12.15 р. — 23426 грн). Водночас сума допомоги по вагітності та пологах не може бути меншою мінзарплати, установленої на час настання страхового випадку (наразі — 1218 грн із 01.12.15 р. — 1378 грн).

Декретна відпустка: шість кроків до успішного підрахунку

Аби розрахувати суму декретних, на які мас право працівник, необхідно:

  1. Визначити розрахунковий період. Простіше не буває: це 6 календарних місяців, що переду ють місяцю виходу в декретну відпустку. Якщс жінка пропрацювала менше — беріть фактичне відпрацьовані повні місяці (з першого до пер шого числа) (п.п. 4, 5 Порядку № 1266). Коли » відпрацьовано геть мало — менше календарно го місяця — до розрахункового періоду потрапить фактично відпрацьований час, але з урахуванням нюансів.
  2. Обчислити зарплату за розрахунковий період. До неї включаємо всі нараховані за розра хунковий період зарплатні виплати, з яки) сплачено єдиний внесок (п. 7 Порядку № 1266) Це стосується і виплат за невідпрацьованиі час — відпускних, оплати простою не з вині працівника, оплати за час виконання держав них або громадських обов’язків, оплати доно рам крові за давання крові та/або її складовий тощо. А лікарняні до розрахунку не включа ють. Усе просто: вони не входять до фонду оп лати праці.
  3. Порахувати кількість календарних днів ; розрахунковому періоді. Сюди ввійдуть усі календарні дні, у т.ч. святкові та неробочі, за ви­нятком днів, невідпрацьованих із поважних при­чин, а саме через:
  • тимчасову непрацездатність;
  • відпустку по вагітності та пологах;
  •  відпустку для догляду за дитиною до трьох років (шести років за медвисновком).
  1. Розрахувати середньоденний заробіток. Для цього зарплатні виплати за розрахунковий період ділимо на кількість календарних днів у цьому періоді.

Коли декретну відпустку подовжують у разі ускладнення пологів (на 14 календарних днів) — виписують новий листок непрацездатності. Останній є продовженням першого лікарняного, тому перераховувати середньоденний заробіток не треба. Обчислений перед декретною відпуст­кою середньоденний заробіток достатньо помно­жити на 14.

  1. Перевірити, чи перевищує отриманий результат максимальну величину бази нарахування єдиного внеску з розрахунку за день.

Останню визначають діленням її місячної ве­личини в останньому місяці розрахункового періоду на 30,44. Наразі розмір цієї величини — 680,22 грн (20706 грн : 30,44). Далі в розрахунку бере участь менша сума.

  1. Підрахувати суму допомоги. Для цього множимо середньоденний заробіток (у межах максимальної величини) на кількість календарних днів декретної відпустки.

Як розрахувати декретні, якщо співро­бітник перед декретом відпрацював мен­ше місяця

Для застрахованих осіб, які відпрацювали мен­ше календарного місяця, заробіток для розра­хунку допомоги обмежений розміром середньої зарплати за видами економічної діяльності (у розрізі регіонів) у місяці, який передує місяцю виходу в декрет. У розрахунок беруть величину не нижче за мінімалку.

Але є можливість скористатися іншим спо­собом розрахунку середньої зарплати: за де­кількома місцями роботи сумарно за шість календарних місяців у 12-місячному періоді перед місяцем виходу в декрет. Такий розраху­нок проводять органи Фонду на підставі дові­док про середню зарплату, наданих застрахо­ваною особою.

Порядок отримання коштів на виплату де­кретних із Фонду страхування від непрацездат­ності нічим не відрізняється від механізму, що діє для лікарняних.

Декретна відпустка: як правильно оформити

Підстава для надання декрет­ної відпустки — листок непрацездатності. Для працівників-сумісників достатньо його копії, за­віреної в основного роботодавця. Також необ­хідне рішення комісії (уповноваженого) із соц-страхування.

Якщо жінка хоче піти в декрет пізніше дати його початку згідно з листком непрацездатності — вона повинна на­писати заяву. У ній працівниці треба зазначити бажану дату початку такої відпустки. Однак у такому разі мама втратить частину декретних виплат. Піти в декрет раніше встановле­ного в лікарняному терміну не можна.

На підставі листка непрацездат­ності та рішення комісії (уповно­важеного) із соцстрахування керівник видає відповідний наказ.

Якщо документи оформлені правильно, на зво­ротному боці лікарняного листка комісія (уповно­важений) робить відповідні записи і складає про­токол (рішення) про призначення допомоги.