ОБЛІК ГРОШЕЙ ТА СИРОВИНИ ЯК ПОДАРУНОК ВІД ЗАСНОВНИКА

1524
подарок от учредителя
подарок от учредителя

ОБЛІК ГРОШЕЙ ТА СИРОВИНИ ЯК ПОДАРУНОК ВІД ЗАСНОВНИКА

Податкові наслідки таких опе­рацій повністю збігатимуться з бухгалтерськи­ми. Адже з 2015 р. об’єкт обкладення податком на прибуток обчислюють шляхом коригування фінрезультату до оподаткування, визначеного у фінзвітності за П(С)БО або МСФЗ, на різниці, що виникають згідно з р. III Податкового кодек­су України (далі — ПКУ), а також підрозділом 4 р. XX. Але в ПКУ не передбачено будь-яких ко­ригувань стосовно таких операцій або самих бе­зоплатно отриманих оборотних активів.

Припустімо, П(С)БО 9 «Запаси» містить за­стереження лише про первісну вартість без­коштовно отриманих запасів (див. його п. 12). Такою є їхня справедлива вартість з урахуван­ням супутніх витрат, передбачених п. 9 цього Стандарту (наприклад, витрат на транспорту­вання). Водночас за п. 21 профільного П(С)БО 15 «Дохід» у бухобліку дохід відображають у сумі справедливої вартості активів, які отри­мані або підлягають одержанню. Якщо безко­штовно отриманий актив забезпечує отриман­ня економічних вигід протягом кількох звітних періодів, доходи визнають на систематичній основі (наприклад, у сумі нарахованої аморти­зації) протягом тих звітних періодів, коли над­ходять відповідні економічні вигоди.

Але чи означає це, що справедливу вартість оборотних активів, безоплатно отриманих від засновника, потрібно визнати в доходіІнформацію про доходи від безкоштовно от­риманих оборотних активів (окрім фінінвес-тицій) бухгалтери узагальнюють на субрахун­ку 718 «Дохід від безоплатно одержаних обо­ротних активів».

Навряд чи. Тут доречно згадати базове визна чення доходу з НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». Це збільшення еконо мічних вигід у вигляді надходження активів абс зменшення зобов’язань, які призводять до зрос тання власного капіталу (за винятком збіль шення капіталу за рахунок внесків власників, (див. також п. 5 П(С)БО 15).

У нашій ситуації якраз ідеться про операцій з власником — вклад оборотних активів (гро шей і сировини) без вимоги наступної компен саціїїх вартості. Тому, навіть виходячи із цього можна припустити: подібні засновницькі вкла ди можуть відображатися не в доході підпри ємства, а безпосередньо в його власному капі талі. Наприклад, за кредитом субрахунку 42; «Інший вкладений капітал». Навіть Інструкції № 291 не заперечує такої можливості. Адже на цьому субрахунку, серед іншого, обліковуюті інші вклади засновників без рішення про змін; розміру статутного капіталу.

І такий підхід аж ніяк не наше ноу-ха) Припустімо, фахівці КРМС коментуючи угоді з безоплатно отриманими активами, підкреслю ють: «Активи та ресурси, передані підприєм ству його акціонерами на безоплатній основі зазвичай є вкладом у капітал і повинні відоб ражатися безпосередньо у складі власного ка піталу «. Апелюють вони саме до пп. «а» § 4.2′. Концептуальної основи фінансової звітності, ще містить визначення терміна «дохід».

Також вони розглядають ситуацію, коли під приємство одержує від одного або декілько: акціонерів т.зв. «безоплатні» внески в капіта.1 у вигляді грошей або немонетарних активІЕ Наприклад, якщо воно вимагає додаткового фі нансування або зазнає фінансових труднощі! Аудитори зазначають: МСФЗ не містить яки хось конкретних вказівок щодо відображена операцій з акціонерами. Однак, виходячи з виз начень фінансових зобов’язань і капіталу, н; їхню думку, отриману суму слід відображати обліку відповідно до її сутності. Далі цитуємс «Якщо існує будь-яка можливість необхідност повернення отриманої суми, то щодо отримане суми має бути визнано зобов’язання.

Якщо відсутня вимога про повернення отри­маної суми за будь обставин і вирішення питання про повернення цієї суми залишається повністю за підприємством, то зазвичай вона являтиме собою внесок до капіталу, а не доход, оскільки в таких випадках акціонер, як правило, виступає саме як власник. Як свідчить наш до­свід, одержання підприємством «безоплатного» внеску в капітал від незалежної третьої сторони малоймовірно (виділено авт. — В. 77.).

Із цими висновками важко не погодитися. Попутно коментатори МСФЗ зазначають: якщо отриману суму обліковують як власний капітал, її можна класифікувати як додатковий оплачений капітал або, можливо, як емісійний дохід, або як окремий резерв » вкладені активи». Порядок класифікації компонентів усередині власного капіталу найчастіше залежить від ви­мог нормативно-правової системи, у якій діє під­приємство. Як ми вже сказали, Інструкція № 291 допускає можливість відобразити такі вклади, наприклад, за кредитом субрахунку 422.

При цьому теоретично щодо такого «безоп­латного» внеску в капітал може бути визнана дебіторська заборгованість. Припустімо, авто­ритетні коментатори радять визнавати власний капітал і відповідну дебіторку в тому випадку, «якщо ця дебіторська заборгованість відпові­дає визначенню фінансового активу4. Це пере­дбачає наявність у підприємства передбаченого договором права на одержання цієї суми станом на дату закінчення звітного періоду».

Виходить, якщо підприємство і його засновник укладуть відповідний договір про грошовий вклад (наприклад, дарування), у Балансі підприємства може з’явитися дебіторка за таким вкладом, до того ж поточна чи довгострокова (Дт 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» або 183 » Інша дебіторська за­боргованість» Кт 422).Тоді передачу коштів можна відобразити записом: Дт 301,311 Кт 377.

А якщо право одержати активи від засновника не оформлено юридично (обов’язок здійснити вклад не закріплений у договорі), то дебзаборго-ваності засновника у фінзвітності не відобража­ють. У такому випадку його вклад фіксують за дебетом рахунків активів і за кредитом рахунку капіталу (наприклад, Дт 301,311,201 Кт 422) без­посередньо на дату надходження активів, тобто без попереднього визнання дебіторки за внеском у капітал. Ці суми додаткового капіталу, по ідеї, повинні пройти за ряд. 4240 ф. № 4 » Звіт про влас­ний капітал». Хоча Методичні рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності, затвер­джені наказом Мінфіну України від 28.03.13 р. № 433, про це мовчать (дме. їх п. 5.10).

Як у подальшому обліковувати одержане майно

Далі облік отриманих від власника активів ведуть у загальному порядку, передбаченому П(С)БО. Наприклад, запаси на дату балансу ві­дображають у бухобліку за найменшою оцінкою: первісною вартістю або чистою вартістю реалі­зації (п. 24 П(С)БО 9). При їхньому подальшо­му вибутті з підприємства (наприклад, продажу) балансову вартість списують до витрат (Дт 943 «Собівартість реалізованих виробничих запасів» Кт 201, Дт 301, 361 Кт 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів»). При списанні сиро­вини на виробництво дебетують рахунок 23.

Що робити зі сформованим  додкапіталом

На наш погляд, у момент вибуття безоплатно от­риманих від засновника оборотних активів підпри­ємство не зобов’язано зменшувати раніше сформо­ваний додатковий капітал (дебетувати субрахунок 422 або інший субрахунок, на якому облікували такі суми). Оскільки це нацстандартами не передбаче­но. Кредитовий запас додкапіталу може бути вико­ристаний підприємством у майбутньому для покрит­тя збитків від інших операцій із власним капіталом. Наприклад, від продажу або анулювання інструмен­тів власного капіталу (п.п. 25,28 П(С)БО 13).

І на завершення порада: «капітальну» спрямо­ваність вкладу можна зафіксувати у відповідних документах (наприклад, протоколі загальних зборів власників або договорі із засновником, акті приймання-передачі майна).Тоді бухгалтеру буде простіше визначитися з його класифікацією та обліком. Хоча в цьому питанні йому в будь-яко­му випадку доведеться проявити профсудження та врахувати суть того, що відбувається.

Крім того, у наказі про облікову політику бажано прописати порядок обліку та відобра­ження у фінзвітності подібних «безоплатних» вкладів від засновників.