ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ у 2015 році (в рамках нової податкової реформи)

6134

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ у 2015 році

Нові правила оподаткування прибутку підпри­ємств, викладені в р. III ПКУ набрали чинності 01.01.15р. (п. 1 р. II Закону про податкову ре­форму). Ідея прибуткової «реформи» — розрахунок об’єкта обкладання податком на при­буток за правилами бух.обліку з подальшим ко­ригуванням на різниці, передбачені ПКУ а також відміна майже всіх прибуткових пільг. Визначати об’єкт оподаткування та складати декларацію з податку на прибуток за 2014 рік прибутківцям необхідно ще за старими прави­лами, тобто керуючись редакцією р. III ПКУ яка діяла до 01.01.15 р. Граничний термін подання деки за 2014 рік квартальними платника­ми — не пізніше 09.02.15 р.. а річними — не пізніше 02.03.15 р.

Трохи  змінився перелік платників податку на прибуток. З 01.01.15 р., прибутківцями із числа резидентів уважають:

  • суб’єктів господарювання — юросіб, які провадять госпдіяльність як на території України, так і за її межами;
  • Нацбанк України, який здійснює розра­хунки з Держбюджетом України відповідно до Закону про Нацбанк;
  • управителя фонду операцій із нерухомістю, який здійснює діяльність відповідно до Закону № 978, щодо операцій і результатів діяльності з довірчого управління, що здійснюється таким управителем через фонд.

З переліку платників податку на при­буток виключили відокремлені підрозділи юросіб та з р. III ПКУ взагалі зник механізм консолідованої сплати податку на прибуток.

Важливо: згідно з новою редакцією п. 133.1 ПКУ бюджетні установи та громадські об’єднання, полі­тичні партії, релігійні, благодійні органі­зації, пенсійні фонди, метою яких не є одержання та розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов’язаних із ними осіб, а також серед працівників таких організацій, не належать до платників податку на прибуток. Щоправда, лише після внесен­ня їх до Реєстру неприбуткових органі­зацій та установ, який веде ДФСУ. Раніше неприбутківці вважа­лися платниками податку на прибуток у частині прибутку від неосновної діяль­ності та/або оподатковуваних доходів.

Перелік платників податку на прибуток із числа нерезидентів не змінився. Це, як і раніше, юросо-би, які отримують доходи із джерелом походжен­ня з України (виняток — установи та організації, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України), та постпредставництва нерезидентів, які отриму­ють доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників.

З 01.01.15 р. об’єктом обкладання податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначають шля­хом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (при­бутку або збитку), сформованого у фінансовій звітності підприємства відповідно до П(С)БО або МСФЗ. на різниці, які виникають згідно з р. III ПКУ (пп. 134.1.1 ПКУ).

Тобто відтепер оподатковуваний прибуток обраховуватимемо виходячи з бухгалтерсько­го фінрезультату до оподаткування відкоригованого на різниці, передбачені ПКУ Ідеться, зокрема, про різниці, які виника­ють при нарахуванні амортизації необоротних активів (ст. 138 ПКУ), формуванні резервів (за­безпечень) (ст. 139 ПКУ). здійсненні фінансових операцій (ст. 140 ПКУ), та різниці щодо операцій із продажу або іншого відчуження цінних папе­рів, а також операцій з інвестиційною нерухо­містю та біологічними активами, які оцінюють за справедливою вартістю (п. 141.2 ПКУ). Тобто, коли в р. III ПКУ ідеться про коригування шляхом збільшення фінрезультату до оподаткування, потрібно:

  • зменшувати бухобліковий збиток або
  • збільшувати бухобліковий прибуток до оподаткування.

Якщо ж у р. III ПКУ говориться про коригуван­ня шляхом зменшення фінрезультату до опо­даткування, усе роблять навпаки.

 

Платники, у яких річний дохід від будь-якої діяль­ності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бух­обліку за останній річний звітний (по­датковий) період, не перевищує 20 млн гри, можуть визначати об’єкт оподаткуван­ня без коригування фінрезультату до опо­даткування на всі різниці, передбачені р. III ПКУ (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих звітних років). Щоправда, таким правом можна скориста­тися не більше одного разу протягом без­перервної сукупності років, у кожному з яких виконується доходний критерій. Поінформувати контролерів про прийня­те рішення треба в декларації з податку на прибуток за перший рік у такій безпе­рервній сукупності років.

За новими правилами до об’єктів обкладання податком на прибуток також віднесено:

  • дохід за договорами страхування, визначе­ний згідно з пп. 141.1.2 ПКУ (пп. 134.1.2 ПКУ):
  • дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню за п. 141.4 ПКУ із джерелом по­ходження з України (пп. 134.1.3 ПКУ):
  • дохід операторів, отриманий від діяльності з випуску та проведення лотерей, азартних ігор із ви­користанням гральних автоматів, що підлягає опо­даткуванню за п. 141.5 ПКУ (пп. 134.1.4 ПКУ);
  • дохід операторів, отриманий від букмекерської діяльності, азартних ігор (у т.ч. казино), крім дохо­ду, отриманого від азартних ігор із використанням гральних автоматів, зменшеного на суму виплаче­них виплат гравцю, що підлягає оподаткуванню згідно з п. 141.5 ПКУ (пп. 134.1.5 ПКУ).

У зв’язку із запровадженням нового механіз­му визначення об’єкта обкладання податком на прибуток податківцям надали право проводити перевірку (див. пп.пп. 20.1.43,20.1.44 ПКУ):

  • правильності ведення бухобліку відповідно до П(С)БО або МСФЗ;
  • правильності та повноти визначення доходів, витрат та фінрезультату до оподаткування згідно з бухобліком відповідно до П(С)БО або МСФЗ.

Зверніть увагу: за наслідками діяльності у 2015 році штрафних (фінансових) санкцій не застосо­вують до платників за порушення порядку об­числення, правильності заповнення декларацій із податку на прибуток та повноти його сплати (п. 31 підрозділу 10 р. XX ПКУ).

В  підрозділі 4 р. XX ПКУ парламентарі прописали перехідні поло­ження, які, зокрема, стосуються обліку доходів та витрат, від’ємного значення об’єкта оподат­кування минулих звітних років, основних за­собів, урегулювання сумнівної заборгованості. По-ново­му дано розшифрування понять «безнадійна заборгованість», «дивіденди», «постійне пред­ставництво» та «роялті».

Основна ставка, як і дотепер, становить 18% (п. 136.1 ПКУ). Крім того, на період до 01.01.16 р. діє нульова ставка оподаткування для так званих нульовиків (п. 16 підрозділу 4 р. XX ПКУ). Специфічні ставки встановле­но для оподаткування доходів за договорами страхування та доходу від букмекерської діяль­ності, діяльності з випуску та проведення лотерей, азартних ігор (у т.ч. казино) (п.п. 136.2, 136.4 ПКУ).

Доходи нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом походження з України у ви­падках, установлених п. 141.4 ПКУ як і раніше, треба оподатковувати за ставками 0,4,6,12,15 і 20% (її. 136.3 ПКУ).

З 01.01.15 р. скасо­вано «пільгову» ставку податку на прибуток для:

— суб’єктів індустрії програмної продукції;

— суб’єктів господарювання, які реалі­зують інвестиційні проекти в пріоритет­них галузях економіки, схвалені відповідно до Закону M 5205.

 

Податок нараховують за ставкою, визначе­ною ст. 136 ПКУ від бази оподаткування, визна­ченої за ст. 135 ПКУ База оподаткування — це не що інше,як грошове вираження об’єкта опо­даткування, визначеного згідно зі ст. 134 ПКУ

Податок, що підлягає сплаті до бюджету платниками, які провадять страхову діяльність, визначають у порядку, передбаченому п. 141.1 ПКУ.

У п. 137.5 ПКУ прописали, що податок на прибуток, який підлягає сплаті до бюджету, зменшують на суму нарахованого та сплаченого податку на майно у вигляді нежитлової нерухомості відповідно до р. XII ПКУ.

 

Податковим (звітним) періодом є календар-ний рік (триває з першого по останній кален­дарний день такого року). У новій редакції п. 57.1 ПКУ передбачено єдиний виняток, який стосується ситуації, коли платник за підсумка­ми минулого звітного року не отримав прибут­ку або отримав збиток, податкових зобов’язань не нараховував і не мав базового показника для визначення щомісячних авансових внесків у на­ступному році, а за перший квартал отримав прибуток. Тоді він подає декларацію та спла­чує податок на прибуток за перше півріччя, три квартали та звітний рік. У старій редакції п. 57.1 ПКУ нагадаємо, було два випадки пере­ходу на поквартальне декларування та сплату податку на прибуток. Виробники сільгосппродукції, визначеної ст. 209 ПКУ відтепер мають право (раніше це було обов’язком) обирати для себе особливий річний податковий (звітний) період, який по­чинається з 1 липня поточного звітного року й закінчується 30 червня наступного звітно­го року. Для цілей оподаткування до таких підприємств віднесено підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній звітний (податковий) рік перевищує 50% за­гальної суми доходу (абз. 2 пп. 137.4.1 ПКУ).

Якщо платник став на облік протягом подат­кового (звітного) року, його перший податко­вий (звітний) рік розпочинається з дати, на яку припадає початок взяття його на облік, і закін­чується останнім календарним днем такого податкового (звітного) року (пп. 137.4.2 ПКУ).

Якщо платник подат­ку ліквідується (у т.ч. до закінчення першого податкового (звітного) року), то останнім по­датковим (звітним) роком, як і дотепер, вва­жають період, на який припадає дата ліквідації (пп. 137.4.3 ПКУ).

Податкову декларацію з податку на прибуток, у т.ч. розрахунок щомісячних авансових внесків, за базовий звітний (податковий) рік подають до 1 червня року, наступного за звітним (по­датковим) роком (абз. 10 п. 57.1 ПКУ).

Нові строки звітування з податку на прибуток застосовують, почи­наючи з подання декларації за звіт­ний рік, у якому набирає чинності редак­ція р. III ПКУ, викладена в Законі про по­даткову реформу (див. п. 22 підрозділу 4 р. XX ПКУ). Із цього напрошується ви­сновок: у вказаний вище термін уперше необхідно звітувати за 2015рік. Відповідно, декларацію з податку на прибуток за цей звітний період подаватимемо до 01.06.1 б р. (звісно, якщо законодавство не змінить­ся).

Узгоджені в декларації з податку на прибуток податкові зобов’язання, як і раніше, необхід­но сплачувати протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації (абз. 1 п. 57.1 ПКУ).

За но­вими правилами сплачувати щомісячні авансові внески будуть платники податку, у яких доходи, що враховують при визначенні об’єкта оподат­кування, за останній річний звітний податковий період перевищують 20 млн грн (дотепер доход­на планка була на рівні 10 млн грн) п. 57.1 ПКУ.

Починаючи із червня 2016 року суму щомісячного авансу, який сплачу­ватимуть кожного місяця протягом дванадцятимісячного авансового періоду (триватиме із червня поточного звітного року по травень на­ступного звітного року включно)необхідно обчислювати так:

(сума податку на прибуток за попередній звітний (податковий) рік — сума сплачених «дивідендних» авансових внесків, яка залиши­лася не зарахованою в зменшення податково­го зобов’язання із цього податку) : 12

Перераховуватимемо такі аванси, як і доте­пер, щомісячно, у порядку та строки, встанов­лені для місячного податкового періоду.

Як і раніше, чітко визначено, що щасливчиками, які прослизнули повз сплату щомісячних авансів,

є:

— новостворені платники податку на прибу­ток. Вони сплачують податок на прибуток на підставі річної декларації за період діяльності у звітному році створення та не сплачують аван­сового внеску. У наступних роках вони сплачу­ють щомісячні аванси на загальних підставах (якщо досягнуть доходного критерію);

  • виробники сільськогосподарської продук­ції;
  • інститути спільного інвестування (рані­ше їх не було згадано серед тих, хто не сплачує щомісячних авансів);
  • неприбуткові установи та організації;
  • платники податку на прибуток із доходом за останній річний звітний податковий період < < 20 млн грн.

Для розрахунку податкової амортизації необхідно застосовувати податкові строки, слід послуговуватися бух-обліковим терміном корисного використання об’єкта основних засобів (пп. 138.3.3 ПКУ)

 

ОСОБЛИВОСТІ ОПОДАТКУВАННЯ СТРАХОВИКІВ

Механізм їх оподаткування зафіксовано в п. 141.1 ПКУ. Його суттєво відкориговано: з 01.01.15 р. стра­ховики зобов’язані сплачувати податок на прибу­ток за ставкою 18% та податок на дохід у розмірі (п. 136.2, пп.пп. 136.2.1,136.2.2,141.1.1 ПКУ):

  • 3% — за договорами страхування від об’єкта оподаткування, визначеного в пп. 1.2 ПКУ:
  • 0%—задоговорамиздовгострокового страхуванняжиття,договорамидобровільного медичногострахуваннятадоговорамистраху­ваннявмежахнедержавногопенсійногозабезпечення,зокремадоговорамистрахуваннядо­датковоїпенсії,тавизначенимипп.пп.1.52, 14.1.52і, 14.1.52а, 14.1.116 ПКУ.

Нарахований страховиком податок на дохід за ставкою 3% є різницею, яка зменшуватиме фінансовий результат до оподаткування та­кого страховика (абз. 2 пп. 141.1.1 ПКУ).

Також у п. 141.1 ПКУ передбачено низку ко­ригувань фін.результату страховика до опо­даткування у зв’язку з формуванням страхо­вих резервів.

 

ОСОБЛИВОСТІ ОПОДАТКУВАННЯ БУКМЕКЕРСЬКОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ, ДІЯЛЬНОСТІ З ВИПУСКУ ТА ПРОВЕДЕННЯ
ЛОТЕРЕЙ, АЗАРТНИХ ІГОР (у т.ч. КАЗИНО)

Суб’єкти, які здійснюють букмекерську діяль­ність, діяльність із випуску та проведення лотерей, азартних ігор (у т.ч. казино),  із 01.01.15 р. повинні сплачувати податок на прибуток за ставкою 18% та податок на дохід у розмірі (п. 136.4.пп.пп. 136.4.1, 136.4.2.141.5.1 ПКУ):

  • 10%—віддоходу,отриманоговіддіяльності звипускутапроведеннялотерей,азартнихігоріз використаннямгральнихавтоматів:
  • 18%—віддоходу,отриманоговідбукме-керськоїдіяльності,азартнихігор(ут.ч.казино), крімдоходу,отриманоговідазартнихігорізвико­ристаннямгральнихавтоматів,зменшеногонасуму виплаченихвиплатгравцю.

Нарахований суб’єктом, який здійснює букме­керську діяльність, організацію та проведення азартних ігор (у т.ч. казино), податок на дохід не є різницею та не зменшує фінансового резуль­тату до оподаткування такого суб’єкта (абз. 2 пп. 141.5.1 ПКУ).

Також законотворчі зобов’язали згаданих суб’єктів щомісяця протягом дванадцятимісячного періоду сплачувати авансовий внесок із податку на дохід, от­риманий від букмекерської діяльності, азартних ігор (у т.ч. казино). Суму таких авансів треба обчислюва­ти за ставками, визначеними в пп.пп. 136.4.1,136.4.2 ПКУ від суми фактично отриманого доходу протя­гом місячного податкового періоду без подання по­даткової декларації (абз. 11 п. 571 ПКУ).

Також зверніть увагу: Р- НІ ПКУ встановлено особливості оподаткування нерезидентів (п. 141.4 ПКУ), інститутів спільного інвестування та суб’єктів недержавного пенсійного забезпечен­ня (п. 141.6 ПКУ).